NPC Вебмен #
Генерал Вебмен у світі клонів має як позитивні, і негативні якості.
- Військовий завойовник:
Вебмен представлений як генерал, який очолює потужну армію з технологічною перевагою. Він захопив Державний центр Землі Клонів, окупував князівства та змусив клонів до капітуляції, демонструючи стратегічну та військову силу.
- Реформатор та адміністратор. Після перемоги Вебмен переходить від війни до управління. Він ініціює масштабні економічні реформи:
- Проводить ревізію ресурсів, підприємств та нерухомості.
- Планує модернізацію державних підприємств (лісопилка, копальня та ін.), запровадження профспілок та зміна режиму роботи.
- Має намір реформувати приватний сектор, збільшити соціальну допомогу селянам та покращити інфраструктуру.
- Акцент на “економічний підйом” та “процвітання” вказує на його амбіції трансформувати Землю Клонів у стійку систему, інтегровану у його власну.
- Харизматичний лідер із двоїстою мотивацією:
- Прагматизм: Вебмен використовує як силу, і переконання. Він знімає облоги, щоб знизити опір, і обіцяє покращення, але зберігає контроль через військові чини та призупинення приватного сектору.
- Особиста історія: Згадка про минулі поразки та “волосок від смерті” додає йому образ завзятого стратега, який досяг влади через подолання труднощів.
- Ідеологія: Його мова поєднує погрози (“недбайливі підрозділи будуть знищені”) та обіцянки світу, що характерно для авторитарного лідера, що виправдовує захоплення “благом” для переможених.
- Символ зовнішнього втручання:
- Вебмен і його команда (“заморські інженери та економісти”) представляють зовнішню силу, що вторгається в традиційний уклад Землі Клонів. Його реформи — це суміш колоніальної експлуатації (перегляд ресурсів) та модернізації, що спричиняє подвійну реакцію: капітуляцію канцлера та надію на “посилення” через нові знання.
Підсумок #
Вебмен - авторитарний завойовник-реформатор, який поєднує військову агресію з економічним прагматизмом. Він захоплює Землю Клонів, використовуючи технологічну перевагу, але позиціонує себе як “рятівника”, який через жорсткий контроль та реформи має намір модернізувати переможену територію. Його справжні мотиви залишаються подвійними: прагнення влади і ресурсів маскується під риторикою прогресу та процвітання. Це типовий образ загарбника-просвітителя, чиї дії можуть нести як руйнування старого порядку, і створення нової, залежної системи.